Біопсія сигнального лімфатичного вузла
БСЛВ - це не просто «знайти й видалити вузол». Надійність результату залежить від усього ланцюга: правильних показань, лімфатичного картування, видалення саме сигнального вузла та спеціального патоморфологічного дослідження. У пацієнтських запитах також часто використовують назву «сторожовий лімфовузол»; англійською - sentinel lymph node biopsy (SLNB).

Точність результату створюється на кількох етапах
БСЛВ є методом патологічного стадіювання клінічно неуражених регіонарних вузлів. Її мета - визначити перші лімфатичні вузли на шляху відтоку від первинної меланоми та правильно їх дослідити.
Чинний український протокол передбачає для детекції СЛВ радіонуклідний метод із технецієм або індоціанін зелений (ICG). Мета картування - визначити реальний шлях лімфовідтоку та сигнальні вузли.
Після операції починається не менш важливий етап - правильна макрообробка та багаторівневе мікроскопічне дослідження.
Чинний український протокол передбачає серійні рівні, H&E та ІГХ із кількома меланоцитарними маркерами. Одного випадкового зрізу недостатньо для повноцінної оцінки СЛВ.
БСЛВ потрібна не кожному пацієнту з меланомою
Рішення залежить насамперед від товщини за Бреслоу, виразкування, клінічного стану вузлів та інших факторів ризику. Окрему сторінку з показаннями ми вже маємо.
БСЛВ - це не одна маніпуляція
Від показань до фінального висновку кожен етап впливає на цінність результату.
Бреслоу, виразкування, клінічно N0, правильний момент процедури.
Визначення реального лімфатичного відтоку і регіонарних басейнів.
Пошук усіх сигнальних вузлів відповідно до карти та навігаційного сигналу.
Окреме маркування та передача кожного сигнального вузла.
Послідовне дослідження тканини, а не випадковий один фрагмент.
Серійні рівні, морфологія та імуногістохімія.
Кількість вузлів, пухлинне навантаження, локалізація та інші ключові параметри.
Як правильно ідентифікують сигнальний лімфатичний вузол
Сигнальний вузол визначають за шляхом лімфовідтоку від первинної меланоми. Саме картування дозволяє встановити, до якого басейну або басейнів відтікає лімфа і які вузли є сигнальними.
Дає змогу виконати передопераційне картування лімфовідтоку та інтраопераційну ідентифікацію СЛВ за допомогою детектора.
Флуоресцентний метод навігації, який чинний український протокол також передбачає для детекції сигнального лімфатичного вузла.
Операційний етап - відео та клінічний фрагмент
Короткий реальний приклад інтраопераційної навігації та прицільної ідентифікації сигнального лімфатичного вузла.

Операція завершилася. Але БСЛВ ще не завершилася
Саме тут часто недооцінюється друга половина процедури - правильне патоморфологічне дослідження видаленого сигнального вузла.
Дрібний депозит може не потрапити в один випадковий рівень. ІГХ підвищує чутливість дослідження, але не замінює морфологію: позитивно забарвлена клітина сама по собі ще не доводить метастаз.
ІГХ потрібна - але її не можна трактувати без морфології
Вузловий невус і метастаз меланоми можуть експресувати частину тих самих меланоцитарних маркерів.
Не лише «позитивний» або «негативний»
Висновок має дозволяти зрозуміти, що досліджувалося і яке пухлинне навантаження виявлено.
І скільки з них містять метастаз.
Важлива характеристика пухлинного навантаження.
Субкапсулярно, у паренхімі, інший патерн.
Зазначається за наявності; міжнародні протоколи деталізують і додаткові параметри.
Позитивний сигнальний вузол - важлива інформація, а не вирок
Позитивний СЛВ означає, що в регіонарному сигнальному вузлі достовірно виявлені клітини меланоми. Це змінює патологічне стадіювання, оцінку ризику та подальший план лікування, але не означає автоматично наявність віддалених метастазів.
Ураження СЛВ підтверджує регіонарне вузлове метастазування. Точна стадія залежить також від характеристик первинної меланоми, кількості уражених вузлів та інших параметрів.
Важливі не лише слова «СЛВ позитивний», а й розмір найбільшого депозиту, його локалізація, кількість уражених вузлів та екстранодальне поширення.
Результат впливає на обсяг дообстеження, план спостереження та обговорення ад’ювантної системної терапії на МДК.
Позитивний СЛВ запускає наступний етап маршруту
Подальші рішення приймаються не за одним словом «позитивний», а за повною картиною захворювання.
Що відомо про можливу користь раннього виявлення вузлового метастазу?
MSLT-I дав важливий сигнал, але не універсальну відповідь. У пацієнтів з меланомою проміжної товщини 1,2-3,5 мм і вузловими метастазами 10-річна меланома-специфічна виживаність становила 62,1% при стратегії з БСЛВ та раннім виявленням вузлового ураження проти 41,5% при спостереженні до клінічного вузлового рецидиву; відношення ризиків (HR) смерті від меланоми 0,56, а HR віддаленого метастазування 0,62. Водночас у загальній популяції MSLT-I значущої різниці меланома-специфічної виживаності між стратегіями не було, а аналіз підгрупи пацієнтів із вузловими метастазами мав методологічні обмеження. Тому ці цифри не можна трактувати як доказ того, що БСЛВ сама по собі покращує виживаність кожному пацієнту.
MSLT-II змінив підхід після позитивного СЛВ: рутинна повна лімфодисекція не покращила меланома-специфічну виживаність порівняно зі спостереженням, хоча краще контролювала регіонарний басейн. Важливо: MSLT-II оцінював тактику після вже позитивного СЛВ, а не порівнював БСЛВ з відсутністю БСЛВ. Саме тому позитивний СЛВ сьогодні насамперед впливає на стадіювання, прогноз, спостереження та рішення щодо системної терапії.
Шість питань після позитивного СЛВ
Натисніть на питання - під ним відкриється коротка практична відповідь із доказами та першоджерелами.
Яка моя точна патологічна стадія після цього результату?
Коротко: якщо стадіююче обстеження не виявило віддалених метастазів, позитивний СЛВ означає регіонарне вузлове ураження і переводить меланому до патологічної стадії III. Але точна підстадія IIIA-IIID визначається не самим словом «позитивний».
Для остаточного стадіювання потрібно зіставити T-категорію первинної меланоми, виразкування, кількість уражених вузлів, характер їх виявлення та результати системного стадіювання. Розмір депозиту в СЛВ має важливе прогностичне значення, але сам по собі не замінює повне TNM-стадіювання.
Який розмір найбільшого метастатичного депозиту та чи є екстранодальне поширення?
Це принципово важливо. У патоморфологічному висновку бажано бачити розмір найбільшого депозиту в міліметрах, кількість депозитів, їх мікроанатомічну локалізацію, кількість позитивних СЛВ та наявність або відсутність екстранодального поширення.
Особливо важливе пухлинне навантаження при AJCC8 стадії IIIA: у KEYNOTE-054 та COMBI-AD пацієнти з IIIA включалися, якщо метастаз у СЛВ був >1 мм. ESMO 2025 зазначає, що при IIIA і пухлинному навантаженні в СЛВ <1 мм ад’ювантна системна терапія загалом не є стандартом через відсутність проспективного підтвердження користі.
Чи потрібні мені додаткові КТ / МРТ / ПЕТ-КТ або інші обстеження?
Після позитивного СЛВ потрібно завершити системне стадіювання до вибору подальшої тактики. Мета - підтвердити, що йдеться про регіонарне, а не віддалене метастатичне захворювання.
ESMO рекомендує для належного стадіювання при такій ситуації високоякісну візуалізацію - КТ або ПЕТ/КТ для системної оцінки та МРТ головного мозку. Конкретний набір досліджень залежить від уже виконаної візуалізації, стадії, симптомів і локального маршруту.
Чи є показання до ад’ювантної імунотерапії або таргетної терапії?
Не кожен позитивний СЛВ автоматично означає системну терапію. Рішення залежить від підстадії, пухлинного навантаження в СЛВ, ризику рецидиву, супутніх захворювань і молекулярного профілю пухлини.
Для повністю резектованої стадії III доказову базу має ад’ювантна анти-PD-1 терапія; для BRAF V600E-мутованої меланоми альтернативою є dabrafenib + trametinib. Для AJCC8 стадії IIIA з пухлинним навантаженням у СЛВ <1 мм ESMO 2025 загалом не рекомендує ад’ювантну системну терапію як стандарт. Для BRAF V600K ESMO 2025 не рекомендує ад’ювантний dabrafenib + trametinib на підставі фінальних даних COMBI-AD.
Чи потрібна додаткова операція на лімфатичному басейні, чи достатньо активного спостереження?
Рутинна повна лімфодисекція після позитивного СЛВ сьогодні не є стандартом. У MSLT-II вона не покращила меланома-специфічну виживаність порівняно з активним спостереженням. Регіонарний контроль був кращим після дисекції - приблизно 92% проти 77% через 3 роки - але лімфедема виникала значно частіше: 24,1% проти 6,3%.
DeCOG-SLT також не показав переваги повної лімфодисекції за DMFS, RFS або OS. ESMO 2025 прямо не рекомендує рутинну CLND після позитивної БСЛВ.
Який графік оглядів та УЗД регіонарних лімфатичних вузлів?
MSLT-II дає практичну доказову модель активного вузлового спостереження: клінічний огляд і УЗД відповідного лімфатичного басейну кожні 4 місяці протягом перших 2 років, потім кожні 6 місяців у 3-5-й роки; після цього клінічне спостереження продовжувалося щорічно.
Це не означає, що всім пацієнтам потрібно механічно копіювати саме цей календар. ESMO підкреслює, що оптимального єдиного графіка немає: частота оглядів, УЗД та системної візуалізації має залежати від стадії, індивідуального ризику, ад’ювантної терапії та доступності якісного УЗД.
MSLT-II - протокол спостереження → · ESMO 2025 - follow-up →
Червоні прапорці не означають автоматично «помилку»
Вони означають, що з наявного документа неможливо оцінити повноту процедури і варто запросити додаткову інформацію або експертний перегляд.
Немає даних про застосовану методику, визначені лімфатичні басейни та кількість ідентифікованих СЛВ.
Без кількості досліджених СЛВ, методу дослідження, рівнів або ІГХ неможливо зрозуміти, наскільки повно вузол оцінений.
Потрібне зіставлення морфології, розташування клітин, панелі маркерів і за потреби первинної пухлини.
Для лікарів і патоморфологів
Окремий професійний розділ містить міжнародні протоколи, техніку картування, макрообробку, серійне секціонування, ІГХ, вузловий невус проти метастазу та причини хибнонегативних і хибнопозитивних результатів.
Основні джерела
Український протокол використовується як нормативна основа для практики в Україні; міжнародні рекомендації допомагають деталізувати технічні й патоморфологічні аспекти.