Променева терапія при саркомі: до операції чи після?
Променева терапія не потрібна кожному пацієнту із саркомою. Її головне завдання - зменшити ризик локального рецидиву там, де він достатньо високий, і зробити це з мінімально можливою функціональною втратою.
Два стандартні підходи
Менший об’єм опромінення і менша сумарна доза, але вищий ризик ранніх проблем із загоєнням рани.
Хірургічний доступ і реконструкцію бажано планувати ще до початку опромінення.
Після остаточної патології команда вирішує, чи потрібна ад’ювантна ПТ.
Частіше більші поля і вища сумарна доза; пізні фіброз, набряк і обмеження рухливості можуть бути вираженішими.
Неоад’ювантна ПТ
Типовий сучасний стандартний фракціонований режим у міжнародних рекомендаціях для локалізованої саркоми м’яких тканин кінцівок або тулуба.
- менше поле опромінення;
- нижча сумарна доза;
- менше пізнього фіброзу та набряку;
- але вищий ризик ранніх проблем із загоєнням рани.
Ад’ювантна ПТ
Зазвичай більший обсяг і вища доза, коли ПТ показана після первинної операції.
- нижчий ризик ранніх ускладнень загоєння рани;
- можна врахувати остаточну патологію;
- але частіше пізні фіброз, набряк і обмеження рухливості.
Ці числа наведені лише для пояснення логіки сучасних міжнародних режимів. Конкретну дозу, фракціонування і поля визначає лікар з променевої терапії після планування.
Коли ПТ обговорюють особливо часто
Вищий локальний ризик
G2-G3, глибока пухлина, великий розмір, анатомічно складні краї або ситуація, де локальний рецидив суттєво погіршить функцію.
Близько до критичних структур
Судини, нерви, суглоб, кістка. Іноді запланований близький край плюс ПТ дозволяє зберегти важливу структуру без компромісу для загальної онкологічної стратегії.
Підтип має значення
Наприклад, міксоїдна ліпосаркома є радіочутливішою за багато інших підтипів і може суттєво зменшуватися після передопераційної ПТ.
Чому український стандарт і сучасні міжнародні дози можуть відрізнятися
Національний стандарт МОЗ №1434 (2023) підтверджує роль перед- і післяопераційної ПТ, але його формулювання щодо доз відрізняються від сучасних ESTRO/ASTRO, UK та GEIS рекомендацій. Для пацієнта це означає не те, що «один документ правильний, інший ні», а те, що конкретна схема має визначатися актуальним радіотерапевтичним плануванням у спеціалізованому центрі, а не цифрою з інтернету.
Якщо ПТ потрібна до операції, хірург, радіотерапевт і реконструктивна команда мають узгодити поля, майбутній доступ, строки операції та ризик загоєння. Якщо ПТ планується після операції, важливі точний операційний протокол, маркування ложа пухлини та патоморфологічні краї.
Клінічні зображення на цій сторінці - деідентифіковані матеріали з авторського клінічного архіву, які вже були дозволені для освітньої публікації. Ідентифікуючі DICOM-оверлеї та персональні дані не відображаються.
Маршрут має значення
Для сарком важлива не лише доза ПТ, а й послідовність. У спеціалізованому відділенні з лікування сарком хірург, радіотерапевт і реконструктивна команда узгоджують опромінення, доступ, майбутню резекцію та закриття дефекту до початку лікування.
GEIS 2018: 3-річна загальна виживаність 82% у референсних центрах проти 70,4% у локальних лікарнях. NETSARC 2019: операція в референсному центрі асоціювалася з кращою загальною виживаністю (HR 0,681). Дані спостережні. GEIS · NETSARC.